Як правильно боротися із виникненням шкільної тривожності

Шкільна пора підводить межу під безтурботним дитинством і починаються складнощі освітнього процесу. Їхнім наслідком може стати виникнення тривожності у школяра.
Поява тривоги є закономірним процесом, доки вона перевищує допустимий поріг. Надмірна тривожність негативно впливає не незміцнілий організм школяра, виявляючись такими симптомами, як головний біль, підвищена нервозність, порушення режиму сну. У разі спостереження даних проявів, необхідно розпочинати пошук психолога для підлітка.

Основними причинами, що призводять до підвищеної тривожності дітей шкільного віку, є:

• страх стати відстаючим учнем у класі;
• наявність конфлікту з вчителями або однокласниками;
• усунення від участі в суспільному житті школи та/або класу.

Перелічені причини можуть призвести до виникнення тривожності, що без належної участі батьків та роботи фахівця може стати однією з негативних рис підростаючої особистості. Діти з наявністю таких проблем формують песимістичне ставлення до життя, що виявляється, як страх невдач, конкуренції, втрати інтересу до суспільного життя, занижена самооцінка та сумніви у власних силах.

Як правильно боротися із виникненням шкільної тривожності

Якщо ви виявили у дитини зародження ознак тривожної поведінки, необхідно терміново вживати заходів, а саме поспілкуватися з педагогом, оскільки він зможе надати першу допомогу у вирішенні цього питання.

Щоб значно знизити напруженість школяра під час навчально-виховного процесу, педагогу необхідно:

• звертатися до учня на ім'я, що допоможе йому піднестися у власних очах;
• уникати критики у присутності класу чи сторонніх людей. Оптимальним варіантом стане приватна бесіда, у процесі якої педагог тактовно вкаже на помилки у поведінці;
• не розділяти учнівський склад класу на сильних та слабких учнів. В іншому випадку, дітям буде складно виявлятися на уроці;
• фахівці рекомендують запитувати дітей із підвищеною тривожністю у першій половині уроку, щоб школяр міг заспокоїтися та добре сприймати новий матеріал;
• не нехтувати похвалою. Дитина прагнутиме підвищення рівня знань.

Якщо тривожність школяра заважає йому повноцінно займатися на уроці, як виняток, дозвольте йому індивідуальну форму відповіді: з місця, письмово, творча робота тощо.